Пам’ять

Як ковток свіжої води…
Твоя Душа так говорила.
Ти ніжно вів мене туда
Де Я розкрила крила.

Повітря подих надихнув
До нових мрій і вражень,
Ти з головою в світ пірнув,
Набравши чемних вповноважень.

Проміння сонця дарував,
Намисто з чистої роси,
Ти мене давно впізнав,
Молитися за нас просив.

P.S.
Наша зустріч тут то Рай
Ми разом знов — це казка.
Ти завжди мене пізнавай,
Життя з Тобою так прекрасне.

04.08.17
image

    Рубрика: Проба пера | Ваш комментарий